Навряд чи ви пам’ятаєте Всесвітню виставку науки, мистецтв і промисловості, що відбулася в Бронксі в 1918 р. Це нормально, адже, крім того, що між її проведенням та початком ХХІ ст. минуло понад 80 років, важливу роль відіграло тут те, що вона нічим не запам’яталася. Якщо в 1853 р. глядачам було продемонстровано ліфт, а в 1939-1940 рр. телевізор, то тут навіть міжнародною її складно було назвати, адже, крім США, участь взяла лише Бразилія (інші країни брали участь у війні і не могли відволікатися на такі речі). Однак захід відбувся, і це була одна з подій, що мала вплив на подальший розвиток Бронксу. А тому детальніше про Всесвітню виставку науки, мистецтв і промисловості 1918 р. розповість видання i-bronx.com.

Про старт виставки
Як зазначає видання boweryboyshistory, у 1914 р. в Нью-Йорку, а точніше в Бронксі, було вирішено провести Всесвітню виставку науки, мистецтв і промисловості. В цей час це боро швидко зростало, сюди було проведено метро, завершено будівлю суду, підвищувалися ціни на нерухомість. Але мешканці Бронксу прагнули більшого: залучити іноземну торгівлю до своєї країни після війни, а також привернути увагу до свого нового незалежного округу. А тому було вирішено провести в боро Всесвітню виставку.

Місцем для виставки був обраний район Вест Фармс (West Farms), який знаходився в південно-центральній частині Бронксу, на березі річки Бронкс. Тут була станція метро, а також сюди можна було добратися поромом. Центром виставки науки, мистецтв і промисловості став маєток політика Вільяма Волдорфа Астора.
З перших днів подію почали переслідувати труднощі. Рішення про її проведення було прийнято в 1914 р., але почалася війна, яка скорегувала плани організаторів. Останні, до речі, не вірили в те, що вона затягнеться, і тому з оптимізмом дивилися в майбутнє. Але 1 серпня 1916 р. відбулося закладення фундаменту будівель, які мали прийняти виставку, а війна все ще тривала. За декілька днів до цього відбувся вибух порохового складу «Чорний Том» в гавані Нью-Йорка, який спричинив руйнування та загибель людей, а тому Конгрес США відмовився надати гроші на виставку. Далі ще одна перепона: залізниця Нью-Йорка, Вестчестера та Бостона заявила про відмову від будівництва залізничної станції поряд з місцем проведення заходу, хоча гілка була зовсім близько. Але роботи тривали, і в листопаді 1917 р. навіть було викуплено землю для входу до виставки.

Відкриття заходу
В певному сенсі свій шлях до ярмарки Бронкс здійснював протягом багатьох років. І не лише з 1874 р., часу включення його окремих частин до Нью-Йорка, а значно раніше. Організатори, коли приймали рішення про проведення виставки, хотіли присвятити її 300-річчю Бронксу. Тобто, виставку хотіли відкрити в 1917 р. Правда, не зрозуміло, чому вони так думали, адже є зафіксовані дані, що Йонас Бронк, перший поселенець, прибув сюди в 1638 р.
Хай там як, але виставка була відкрита з місячним запізненням 30 червня 1918 р. Затримка була пов’язана із війною. На час відкриття багато будівель не були завершені. І переважну їх більшість так і не добудували. Очевидець цих подій писав, що на місці виставки є близько 12 будівель, низка концесій, включно з рестораном, американські гірки, відцентрові гойдалки та будинок з безглуздим виглядом.

На церемонію відкриття прийшло кілька тисяч людей. Х. Ф. Макгарві, президент виставки, передав ключі комісару поліції Пічарду Е. Енрайту, адже мер Хілан не міг бути присутнім на заході.

Власне виставка
Виставка розмістилася на території площею 28 акрів (11 га) за адресою 177-а вулиця та Дево-авеню. На виставці працював павільйон для купання на 4500 осіб, приватний клуб Circle de Papellon та найбільший у світі басейн для серфінгу. Розмір басейну був 300 на 350 футів (91 на 107 м), він вміщав 2 500 000 галонів води, мав глибину 10 футів, пляж 15 на 17 метрів зі справжнім морським піском. Також тут були дошки для стрибків у воду та машина, яка створювала хвилі. Цікавих винаходів було так мало, що до серпня рекламні заголовки в ЗМІ переважно стосувалися роботи басейну: «гавайці повторюють тріумф на танку».
А все-таки (все ж таки) виставка могла похвалитися атракціонами Comedy Circus мадам Тореллі, сестер Люнет (їх ще називали «дівчата-гейші, що крутяться») та дайвера Керні П. Спіді. Також газети повідомляли про якесь «мавпяче кабаре» та невеликий підводний човен, що мав назву «Голланд» – один з перших, що прийняли на озброєння ВМС США.

Крім вищеперерахованого, на виставці було представлено мініатюрну залізницю, гірський водоспад (20 метрів висотою), готель. Підприємець ЛаМаркус Адна Томпсон збудував спеціально для заходу американські гірки, а от колесо огляду було перевезено з Всесвітньої Панамсько-Каліфорнійської виставки. Серед споруд, які призначалися для інших націй та спільних засідань, збудували конференц-зал та тематичні павільйони, які відображали історію та культуру Китаю, Північного моря, художнього мистецтва.
Протягом літа виставку відвідали тисячі людей. Вже на початку вересня вона перестала користуватися популярністю і більшість її розваг відійшли на другий план.

Місце для виставки після 1918 р.
Прагнення організаторів виставки витиснути з неї більше сприяли її реорганізації. Виставковий зал було перетворене на ковзанку, хоча тут до цього демонстрували кулінарні шедеври та пропонували оглянути обладнання.
В наступному році територію виставки було вирішено перетворити на парк розваг. Його назвали Старлайт парк. Він став популярним місцем проведення дозвілля дітей Бронксу, а тому тисячі людей відвідали колишню виставку протягом 20 років. На території парку було збудовано великий стадіон «Колізей», який вміщував 15 тис. глядачів. Там відбувалися футбольні матчі за участі команди Нью-Йорка «Нью-Йорк Джайентс» (остання з 1923 р. зробила цей стадіон своїм домом).
Прийшли буремні 30-ті роки з їх економічною депресією та падінням економіки. Більшість атракціонів закрили, діяв лише басейн. Сюди приходили діти робітників, які таким чином мали можливість насолодитися сонячними ваннами, пікніками, танцями при місячному світлі під живу музику.
В 1931 р. на території парку з’явилася одна з перших радіостанцій Бронксу – WKBQ.
В наступні роки парк повільно деградував. Його перетворили на місце стоянки вантажівок. З початком Другої світової війни частину парку зайняла армія США. Так тривало до 1946 р. На іншій частині стояли автобуси. В кінці 40-х років тут сталася пожежа, яка знищила найкращі його пам’ятки, а будівництво через 20 років Робертом Мозесом швидкісної дороги Cross Bronx повністю стерло будь-яку згадку про парк та виставку.
В 50-ті роки навпроти оригінального парку, через річку, відкрився новий парк – Старлайт парк. На місці парку зараз існує дитячий майданчик.
Отже, бажання нью-йоркців залучити інвестиції у своє місто, пожвавити міжнародну торгівлю, прискорити ріст цін на нерухомість дали їм змогу відкрити Всесвітню виставку науки, мистецтв і промисловості. Але на перешкоді її повноцінному проведенню стала Перша світова війна. Тож виставка провалилася і не дала того ефекту, який передбачався.