8 Лютого 2026

18-футова скульптура, присвячена хіп-хопу, — Rappin’ Max Robot

Related

Джулс Ааронз — американський астрофізик та вуличний фотограф

Американський астрофізик та водночас талановитий вуличний фотограф, знаний своїми...

Морріс Кац — художник, що став рекордсменом Книги рекордів Гіннеса

Народився у Польщі, а помер у Бронксі. Талановитий та...

Роберт Муг — розробник першого комерційно успішного синтезатора звуку

Понад півстоліття Роберт Муг залишався одним із провідних новаторів...

Вебстер Вагнер — винахідник спальних та комфортних пасажирських вагонів

Цей американський винахідник створив спальні та зручні пасажирські вагони,...

Евелін Березін — авторка першого у світі комп’ютерного текстового процесора

Американська інженерка та фахівчиня з комп’ютерних технологій, народжена у...

Share

Вперше влітку 2024 року на Олімпійських іграх в Парижі спортсмени змагалися у такій дисципліні, як брейкінг. У США — місці, де була народжена хіп-хоп культура, включаючи й брейк-данс, відреагували на це оригінально. Було вирішено подарувати Парижу величезну скульптуру першого персонажа хіп-хоп коміксів. Хто це та ким був його автор, а також про історію створення самої скульптури розкажемо у цій статті на i-bronx.

Хто придумав Rappin’ Max Robot

Хіп-хоп народився у Бронксі у 70-х роках ХХ століття. Це була справжня самобутня культура. Перші невпевнені діджеї, що наважилися змінити звичні всім ритми, танцюристи, що підхопили нові треки та інтерпретували їх у нетривіальні для того часу рухи, вуличні художники, що шукали шляхи відтворення нової культури на стінах й парканах. Хіп-хоп тоді заполонив молодь спочатку Бронкса, а потім й всієї Америки, діставшись швидко й до Європи.

Підхопила ця нова музична течія й молодого художника з Бронкса — Еріка Орра. Він з раннього віку захоплювався коміксами, й навіть брав їх із собою до церкви, та постійно малював веселі історії для друзів у школі. Персонаж робота Ерік придумав вже давно, він часто залишав малюнок лише голови цього робота під своїми коміксами та графіті на районі, як імпровізований підпис. 

Все змінилося після випадкової зустрічі Еріка з однокласником Джоном, який став діджеєм й заснував свій лейбл Strong City. Джон найняв Орра для створення логотипа, бо знав, що Ерік класно малює та має неординарний хіп-хоп стиль. З ростом лейбла Орр став артдиректором, він розробляв логотипи, обкладинки для платівок та ілюстрації для артистів Золотого віку хіп-хопу. Якось він поринув у дитячі спогади, у часи, коли захоплювався коміксами, та збагнув, що на ринку коміксів не було нічого, що відображало б хіп-хоп культуру. Тоді він вирішив, що стане першим, хто це зробить. Довго Ерік не думав, він відразу зрозумів — це буде той самий його робот із дитинства.

Перший комікс з Rappin’ Max Robot

Та в реальності все виявилося не так просто. Потрібно було не тільки намалювати комікс, а й зробити так, щоб його побачили. Грошей в Орра не було, тож він звернувся за допомогою до друзів. Художник Кіт Гарінг, з яким вони створювали серію малюнків для нью-йоркського метро, став одним з партнерів Еріка. Він купив рекламу на задній сторінці коміксу та допоміг фінансувати перше видання разом з іншими друзями Орра. Завдяки цьому вдалося надрукувати 500 примірників.

Перший випуск вийшов у 1986 році й містив сцени з життя героя-робота: реп-батли, прослуховування нового альбому на бумбоксі та повідомлення про те, що він не вживає наркотиків. Розповсюджували комікс самостійно: Орр обійшов усі книжкові магазини. Його зусилля окупилися, перший випуск розійшовся за місяць та  привернув увагу преси, зокрема New York Daily News. Хіп-хоп спільнота також позитивно відреагувала на проєкт. Графічний робот, якого Ерік назвав Rappin’ Max (MAX — Maximum Audio Xperience), став уособленням усіх векторів великої хіп-хоп культури: репу, брейку, діджеїнгу та графіті, адже всі комікси розповідали історії зі світу хіп-хопу. Орр випустив ще три номери, які дещо відрізнялися за оформленням. Перший випуск був традиційним коміксом, а наступні три мали розкладний формат, натхненний журналом International Graffiti Times, що документував вуличне мистецтво та хіп-хоп культуру.

Чотири випуски Орра стали важливою частиною хіп-хоп сцени 80-х років, оскільки вони поєднали видавництво, музику та мистецтво.

Rappin’ Max згодом вийшов за межі коміксів: його зображення почало з’явилися на різній продукції: футболках, панелях для Xbox тощо. Була створена навіть дизайнерська іграшка — 9-дюймова вінілова фігурка, що відтворює знаменитий образ робота Rappin’ Max у його характерній позі: з вигнутою спиною, нахиленою головою та схрещеними руками, що демонструє стиль B-Boy. Спочатку такі фігурки були виконані у чорно-білому кольорі, але потім ще зробили лімітовану колекцію від Еріка Орра у яскравих кольорах з флуоресцентними помаранчевими акцентами та світло-блакитними лінзами. Ця колекційна фігурка обмеженого випуску має регульовану голову та антени, а також стилізований бумбокс для прослуховування улюблених треків. Спеціальна упаковка оформлена зображеннями з коміксу та відомими роботами Орра. 

Створення скульптури

Та перша маленька фігурка надихнула хіп-хоп спільноту на створення величезної скульптури, коли постало питання вибору подарунка Парижу на честь впровадження брейкінга до олімпійської програми. Цю справу доручили справжнім професіоналам — компанії Welder Underground, що є підрозділом Collab — інноваційної лабораторії та студії, заснованої Марком та Адіною Левінами. Collab спеціалізується на великих експериментальних інсталяціях, використовуючи різноманітні технології, від стоп-моушн анімації до 3D-друку та VR/AR. Також Collab відома своїми громадськими проєктами. Вона підтримує молодь через освітні програми, які допомагають учням здобувати технічні навички. Одна з таких програм присвячена основам робототехніки. 

Але у випадку зі скульптурою робота Rappin’ Max знання з робототехніки не такі важливі, адже це все ж таки персонаж коміксу та має набагато простішу конструкцію. Тут головним процесом було саме зварювання, що дозволяє швидко з’єднувати металеві частини. Було відібрано кілька учасників з навчальних програм Welder Underground, яким дозволили взяти участь у безпосередньому створенні скульптури.

Напередодні всі відібрані учасники пройшли навчання з техніки безпеки та роботи зі зварювальним апаратом, а також відпрацювали ці навички з навчальними скульпторами. До речі, у проєкті брав участь син творця відомого робота, його також звуть Ерік Орр. Він сказав після того, як власноруч приварив одну з деталей:

«Усі думають, що я зробив це лише тому, що це був проєкт мого тата. Але більшою мірою я зробив це тому, що хотів здобути нову навичку, яка буде зі мною назавжди»

Презентація скульптури

Скульптура була виготовлена з 7000 фунтів сталі та втілює стиль B-Boy. Найбільшим елементом був 10-футовий бумбокс. Він важить 3000 фунтів.

Після напружених восьми місяців роботи над проєктом Rappin’ Max скульптуру завершили та презентували в студії Collab. Широкому загалу вона була вперше представлена 25 липня 2024 року в Брукліні, а 10 серпня отримала свою другу антену під час святкової події біля ще не відкритого Музею хіп-хопу у Бронксі.

На презентації скульптури у Бронксі зібралося чимало народу. Музика хіп-хопу лунала в повітрі, а Піт Найс, історик хіп-хопу, виступав у ролі ведучого. 

Була присутня й президентка округу, Ванесса Гібсон, яка несподівано оголосила про своє рішення надати музею чек на 1 мільйон доларів, а також про відкриття нової школи STEAM у Hutchinson Metro Center у Пелхем-Бей. Школу площею два мільйони квадратних футів планують відкрити у 2025 році, вона буде зосереджена на науці, технологіях, інженерії, архітектурі та математиці.

Подальші плани

Скульптура залишатиметься в Музеї хіп-хопу у Бронксі приблизно рік, перш ніж вирушить до Парижа, де вона буде розташована на знаменитій площі Батай-де-Сталінград. Це стане частиною подарунка на честь першого (і, можливо, єдиного) включення брейкінгу до програми Олімпійських ігор. Команда також планує встановити на статуї портативну колонку, яка відтворюватиме музику. Неважко здогадатися, у якому стилі музика буде звідти лунати.

Власник компанії Collab також повідомив, що організаторам та учасникам програми дуже сподобався проєкт роботи з металом, тож вони вирішили запустити ще одну шестимісячну програму у Чикаго та Детройті. Подробиці не розголошуються, але це буде теж щось масштабне та визначне. Пан Левін сказав:

«Вони прийшли, щоб навчитися виготовляти метал, зварювати, але потім вони можуть піти ще далі у цій справі. Я хочу, щоб усі вони стали безцінними, куди б не пішли. Ми хочемо, щоб молоді люди прийшли сюди й побачили, що є проблиск надії та майбутнього»

Після цього навчання компанія допомагає всім учасникам з підготовкою резюме, супровідних листів та профілів LinkedIn для пошуку роботи.

Тож в одному проєкті обʼєднали дві важливі справи — зробили символічний витвір мистецтва та наділили молодь корисними навичками. 

Література:

....... . Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.