Хтось асоціює хіп-хоп з експресивними вуличними танцями. Для когось це жанр музики. А дехто одразу думає про яскраві графіті, коли чує цей термін. І всі вони праві. Адже хіп-хоп — це своєрідна культура, яка зародилася у 70-х роках ХХ століття на американських вулицях, вона має кілька векторів. Як саме відбувалося народження цього стилю у найбіднішому районі Нью-Йорка та що являє собою хіп-хоп у Бронксі, читайте у цій статті на i-bronx.
Народження хіп-хопу
У 70-ті роки ХХ століття у Бронксі панували бідність, наркотики та суцільний бандитизм. Після низки чергових вбивств та агресивних зʼясувань стосунків між місцевими бандами було укладене тимчасове перемирʼя. Саме воно проклало шлях до проведення вуличних вечірок. Адже до цього люди фактично боялися кудись ходити ввечері, бо рівень вуличного насильства у Бронксі був позахмарний.
На одній з таких вечірок 18-річний уродженець Ямайки Клайв Кемпбелл, що звав себе ді-джеєм Кулом Герком, сидів за пультом на шкільній вечірці своєї молодшої сестри Сінді. Тоді йому в голову прийшла цікава ідея — а якщо протягнути музичний ритм між куплетами, щоб продовжити танцювальний сет? Експеримент видався вдалим, Клайв підбирав треки та робив різні варіанти ритмічності, вечірка тоді вдалася на 100%. Відбувалося це 11 серпня 1973 року на Седжвік-авеню у районі Морріс-Хайтс у Бронксі. Тож саме цю дату та це місце музичні історики вважають відправною крапкою зародження хіп-хопу. Докладніше про першого хіп-хоп ді-джея читайте в статті.
Чому саме Бронкс?
Як так сталося, що одна з найбагатших частин американської культури походить із найбіднішого та бандитського району Нью-Йорка? На момент зародження хіп-хопу Бронкс мав найвищий рівень бідності не лише в Нью-Йорку, а й серед усіх 62 округів штату Нью-Йорк.
«Хіп-хоп піднявся з попелу району, який палав бідністю, занепадом та бандитським насильством. Це була музика, яка була схожа на місто, що руйнується, але також мала вигляд непокори», – сказав Марк Найсон, професор історії Фордхемського університету в Бронксі.
Тоді саме ці вечірки та різні форми вираження хіп-хопу стали віддушиною місцевих жителів та своєрідною втечею від труднощів повсякденного життя.
Бронкс був осередком бідності, наркотиків та бандитською культури, але водночас він був центром непокори, боротьби та базових цінностей — свободи та права на життя. Виконавці хіп-хопу намагалися виразити цю суперечність через потужну суміш гніву, сміливості, натхнення, надії та відчаю.
«Ви хочете позбавити нас мистецтва? Ми збираємося перетворити все місто на полотно! Ви хочете заглушити нашу музику? Ми збираємося перетворити вертушки на гучні інструменти. Ви хочете змусити нас замовкнути? Ми візьмемо мікрофони та ви нас почуєте», — казали прихильники нового музичного руху.
Вагони метро, що прямували до Манхеттена, всі були вкриті графіті. У той час, коли нью-йоркські політики зневажали Бронкс і вважали його невартим інвестицій та уваги влади, хіп-хопери голосно заявляли про себе. Це був спосіб відчути, що вони важливі. Вони бачили Нью-Йорк та потяги, що проїжджали, як рекламний щит, на якому були написані їхні імена, що для кожного з них сприймалося як: «Я хтось».
«Світ складався не з квітів, метеликів і сонця, особливо якщо ви живете в районі Форт-Апачі в Південному Бронксі», — казав автор графіті Едвард Джеймісон.
Хіп-хоп був вираженням життя та боротьби, синонімом труднощів та страждань, а також мужності, стійкості та творчості.
Хіп-хоп — більше ніж просто музика
Хіп-хоп охоплює 4 основні елементи:
- Емсіінг.
Це таке сукупне поняття, яке обʼєднує емсі (МС) та реперів. Взагалі, емсі — своєрідний провідник між певною культурою та публікою. Найперші форми емсіінгу існували з давніх часів, були популярні серед жерців, філософів, священників, мудреців та віщунів. У хіп-хопі емсі мають головну мету — розкачати публіку. У кожного свої методи — хтось використовує здебільшого речитатив, хтось розказує цікаві історії, комусь подобається поєднувати силу голосу з музичними бітами.
- Діджеїнг.
Окрім традиційних навичок диск-жокеїв, хіп-хоп діджеї також використовують музичні нарізки, міксинг (змішування) та скретчинг (протягування звукової доріжки).
- Графіті.
Це слово пішло з італійської. Graffio — подряпина. Тож графіті — це поєднання класичного малювання з подряпинами та розбризкуванням. Саме так назвали новий вид графічного самовираження в часи зародження хіп-хопу. Тоді обʼєктами творчості ставала будь-яка громадська та приватна власність. Для того, щоб виразити соціальний протест, хіп-хопери вкривали графіті все навкруги: стіни, машини, вагони метро, мости та дороги.
- Брейкінг.
Його ще називають брейк-дансом або бі-боїнгом. Спочатку це був вільний стиль вуличних танців з певними акробатичними елементами. Зараз це вже більш сформований танцювальний стиль з певними вимогами та характерними рисами.
Інколи до цих чотирьох елементів додають ще один, без якого культура хіп-хопу не була б збалансованою та повною. Це вуличне знання. Певна мудрість жителів великого міста, яка передається крізь покоління та дає усвідомлення того, як вижити у сучасному вуличному житті.
Перші хіп-хопери з Бронксу
Ді-джеями, які просували культуру хіп-хопу в перші роки, були Kool Herc та Grandmaster Flash, кожен з яких збирав натовпи на своїх вечірках. Вони міксували R&B, соул, фанк і сальсу, створюючи ідеальні треки для брейк-дансу.
Раннім лідером у стилі хіп-хоп також був уродженець Бронксу Анжело DJ Tony Tone Кінг, член-засновник легендарної групи Cold Crush Brothers.
Невдовзі у Бронксі зʼявилися нові МС: Melle Mel, Furious Five та KRS-One. Спочатку до нової музичної течії багато хто відносився насторожено. У 1976 році у Бронксі відкрився клуб Disco Fever. Саме в ньому починав свою карʼєру Grandmaster Flash. У 1982 році у цьому клубі відбувся перший виступ Run-D.M.C.
Згодом музична індустрія прижилася. Постійні вечірки, обмін контрабандними касетами та фільми, які висвітлювали нову субкультуру («Дикий стиль», «Війна стилю»), за короткий час зробили хіп-хоп популярним спочатку у Бронксі, потім у всьому Нью-Йорку, а тоді вже й у всьому світі.
Вже у 1981 році у Лінкольн-центрі відбувався батл з брейк-дансу, де брали участь бі-бої з Бронксу Rock Steady Crew. Про цю подію тоді навіть писали у New York Times.
Від бандитських вечірок до музею хіп-хопу у Бронксі
У 80-х роках хіп-хоп продовжує популяризуватися Америкою. В ті часи справжніми зірками репу стають Slick Rick, T La Rock та Ultramagnetic MCs.
Ще одна зірка 80-х — ді-джей Afrika Bambaataa, який був одним з перших, хто почав організовувати хіп-хоп вечірки та змагання з брейк-дансу в Бронксі. Він віртуозно вправлявся з пультом. Його дебют як продюсера відбувся в 1980 році з групою Soul Sonic Force, яка випустила сингл Zulu Nation Throwdown. Ленса Тейлора, що виступав під псевдонімом Afrika Bambaataa, називали «хрещеним батьком» хіп-хоп культури. Він мав за мету залучити до хіп-хопу дітей з вулиці та витягнути з банд непоганих хлопців, що мають право на світле майбутнє. Тож у нього це вийшло. Ленс Тейлор створив декілька груп та проєктів, активно просував молодих талановитих реперів та став організатором першого хіп-хоп туру за межами Америки у 1982 році. Біографію Afrika Bambaataa читайте в статті.
У 90-х MC Бронксу більше уваги почали приділяти не стільки музичному семплюванню, скільки гострому змісту та грі слів. Ця епоха повʼязана з такими іменами хіп-хоперів: DITC (Diggin’ in the Crates), Diamond D, Fat Joe, Showbiz & AG та Lord Finesse.
Зіркове хіп-хоп життя Бронксу продовжується й сьогодні завдяки таким артистам, як D-Nice, Fat Joe, Kid Capri, а нещодавно таким музикантам, як Cardi B, A Boogie Wit da Hoodie та Ice Spice.
Хіп-хоп дозволив голосу бідних та робітничого класу стати мейнстримом. Сьогодні він залишається одним із найкасовіших музичних жанрів. У 2025 році планується відкрити Музей хіп-хопу там, де він зародився, — у Бронксі.
«Ми розуміємо, наскільки це важливо, адже хіп-хоп починається у Бронксі. Це божевілля — усвідомлювати, що хіп-хоп, який вплинув на попкультуру, рекламу та політику не має свого будинку. …Хіп-хоп охопив усі аспекти сучасного суспільства і для ком’юніті важливо знати – це все створили люди, схожі на них», – каже Рокі Букано, автор проєкту.
Сьогодні вже деякі тимчасові експозиції можна побачити в Bronx Terminal Market.