Всі знають, що будь-який обман рано чи пізно розкривається та приносить з собою вкрай негативні наслідки: руйнуються відносини, довіра, карʼєра та дружба. Цей життєвий урок добре засвоїв колишній бейсболіст Денні Альмонте. Хвилини слави коштували йому провальній карʼєрі, попри визначний талант та хист до бейсболу. Що ж сталося, розкажемо у цій статті. Далі на i-bronx.
З Домінікани до Америки
Денні Альмонте Рохас народився 7 квітня у місті Мока в Домініканській Республіці. Рік народження спортсмена поки що не вказуємо, адже саме цей факт й став темою великого бейсбольного скандалу у Бронксі під час проведення Світової серії малої Ліги у 2001 році.
Батько Денні завжди захоплювався бейсболом та прищепив любов до цього виду спорту синові. У 1994 році він навіть заснував у своєму рідному місті в Домінікані молодіжну бейсбольну лігу, яка досі має його ім’я. Але родина все ж таки вирішила емігрувати до країни, що могла надати більші можливості для розвитку та успішного життя. При виборі міста в Америці старший Альмонте не вагався, він відразу сказав, що хоче жити у Бронксі та ходити на бейсбольні ігри на відомий стадіон легендарної американської команди «Нью-Йорк Янкіз».
Статтю про історію будівництва нового стадіону «Янкі» читайте за посиланням.
Тож у 2000 році родила Альмонте переїхала до Бронкса. Майже відразу, навіть не визначившись зі школою, батько записав малого Денні до бейсбольної команди, де він з перших днів почав демонструвати значні успіхи.
Феєричний виступ у Світовій серії Малої ліги 2001 року
У 2001 році команда Денні, яка називалася «Baby Bombers», потрапила на Світову серію Малої ліги в Південному Вільямспорті, в штаті Пенсильванія. Завдяки своєму потужному удару та фастболу, який досягав швидкості 76 миль на годину (122 км/год) Альмонте став справжньою сенсацією тих змагань. Якщо проводити аналогію з дорослим бейсболом, то сила його удару була еквівалента 102 милям/год (164 км/год) у Вищій лізі. Це дуже потужний результат, яким можуть похвалитися не так багато спортсменів. Вражав й зріст малого Альмонте, який тоді становив 5 футів 8 дюймів (1,73 м). Це при тому, що на полі знаходилися 12-річні хлопці, які мали в середньому зріст близько півтора метра. Вражаючі виступи Денні у 2001 році принесли йому прізвисько «Маленька одиниця», на противагу Ренді Джонсону, відомому як «Велика одиниця».
Найяскравіше Альмонте відзначився у грі з Апопки (Флорида). Він не допустив жодного базового раннера, почавши гру з 15 страйкаутів поспіль й завершивши з загальною кількістю 16 страйкаутів. Єдині удари, які не були страйкаутами, належали Райану Маркеллу та Ендрю Коббу, обидва з яких були вибиті на початку шостого інінгу. Це була перша ідеальна гра LLWS за 44 роки.
Проте його команда програла тій же команді з Флориди у фіналі чемпіонату США. Головною причиною було те, що Альмонте не міг брати участь у цій грі через правила Малої ліги, оскільки напередодні він вже провів повну гру.
В підсумку Альмонте завершив турнір із 62 страйкаутами (з 72 б’ючих), дозволивши лише три удари за три стартові гри та одну невдалу спробу.
Про маловідому до цього команду «Baby Bombers» писали тоді всі спортивні журналісти. Хлопці були урочисто нагороджені перед грою «Нью-Йорк Янкіз» та відчули себе справжніми зірками бейсболу, тиснувши руку відомим спортсменам та меру Руді Джуліані.
Підозри та розслідування
Але ейфорія від перемоги в сімʼї Альмонте панувала недовго. Швидко почали розповсюджуватися чутки про великий обман в дитячій команді чемпіонів. Занадто доросла зовнішність Денні Альмонте, а також вражаюча швидкість його удару викликали підозри, що йому справді 12 років. Тут важливо зазначити, що 12 років — це максимальний вік для учасників Малої бейсбольної ліги. Латерза з «New York Daily News» зазначив: «У нашій Малій лізі був Джейсон Маркіс, коли йому було 12 років, і його максимальна швидкість була 65 миль на годину, можливо, 67. Тож те, що робив Альмонте, було фізично неможливим. Але ніхто не хотів цього чути. Усі хотіли супергероя, тому вони пропустили це».
Тоді всі команди змусили провести ретельні перевірки, бо були ще подібні підозри до інших хлопців занадто високого зросту. Команда зі Стейтен-Айленда найняла приватного детектива для перевірки віку своїх гравців, аналогічне розслідування провела команда з Нью-Джерсі. Проте жодна з них не знайшла доказів, що гравці були старшими за заявлений вік. Президент ліги Роландо Пауліно наполягав на тому, що Альмонте народився 7 квітня 1989 року, цю інформацію підтвердили представники Малої ліги та Домініканської Республіки.
Але допитливих журналістів було вже не зупинити. Через два тижні після закінчення серії 2001 року репортери «Sports Illustrated» поїхали у відрядження у будівлю актів цивільного стану в Моці та виявили запис, який свідчив про те, що Феліпе Альмонте зареєстрував дату народження сина як 7 квітня 1987 року, що означало, що на момент серії йому було 14 років.
У Домініканській Республіці було звичним реєструвати свідоцтва про народження із запізненням. Діти роками могли бути ніде не зареєстрованими та не мати жодних документів. Мати Денні, Соня Рохас Бретон, мала свідоцтво про народження, яке вказувало, що він народився вдома в 1989 році, але зареєструвала вона його лише у 2000 році перед тим, як їхати до Америки. Батьки Альмонте стверджували, що їхній син народився в 1989 році та назвали інші документи фальшивими. Під час розслідування Феліпе Альмонте навіть виступав на «Good Morning America», де продовжував захищати свого сина та відкидати звинувачення.
Сенсаційне викриття обману
У процесі розслідування, яке провели домініканські чиновники, Віктор Ромеро, керівник національного архіву, опитав свідків, чиї підписи були на свідоцтві про народження 1989 року. Вони заперечили, що знайомі з батьками Денні та не підтвердили, що підписували це свідоцтво. 31 серпня Ромеро оголосив, що Денні насправді народився в 1987 році.
Внаслідок цього Денні Альмонте був визнаний дискваліфікованим, його команда «Baby Bombers» втратила всі свої перемоги в турнірі, їхні досягнення були виключені з офіційних записів. Феліпе Альмонте був довічно відсторонений від змагань Малої ліги та отримав звинувачення за підробку документів, президента ліги Пауліно також дискваліфікували. Денні, який тоді навіть не знав англійської мови, не мав уявлення про підроблені документи, тому йому не висунули жодних звинувачень. Джим Кейпл з ESPN назвав Феліпе «найгіршим стереотипом батьків Малої ліги, який втілився в життя». Пізніше хрещена мати Денні просила вибачення, пояснивши, що їм довелося вчинити це маленьке шахрайство, щоб дати Денні можливість взяти участь у важливому турнірі. Але вийшло так, що ці амбітні егоїстичні бажання дорослих в одну мить забрали мрію маленького спортсмена.
Подальша доля Альмонте у бейсболі
Після закінчення терміну дії візи його батька, Денні залишився в Нью-Йорку під опікою Роландо Пауліно. Разом із чотирма колишніми товаришами по команді він брав участь у чемпіонаті Атлетичної ліги державних шкіл у 2004 році, деякий час виступав за середню школу Джеймса Монро в Бронксі.
Під час літньої ліги Національної аматорської федерації бейсболу (NABF) він грав за молодіжну команду. У жовтні 2006 року Альмонте відвідав пробну гру Вищої ліги бейсболу (MLB). Хоча були чутки про можливий вибір його на драфті MLB 2006, цього не сталося.
Альмонте ніяк не міг знайти себе, постійно змінював команди. Після драфту він оголосив, що гратиме за молодший коледж Нью-Мехіко в Гоббсі. У 2007 році його команда дійшла до чемпіонату Національного юніорського коледжу. Потім він приєднався до команди «Шахтарі південного Іллінойсу» у Frontier League, що призвело до втрати права грати в NCAA. Восени 2007 року Альмонте вступив до коледжу Західної Оклахоми в Альтусі, де грав на позиції правого аутфілдера за команду «Піонери». І хоча він став одним із найкращих гравців у молодшому бейсболі з середнім показником 0,497, 14 хоум-ранами та рекордом 7–1 як пітчер, його знову не обрали на драфті MLB.
Улітку 2009 року, змушений відмовитися від пітчингу через біль у руці, Альмонте грав у напівпрофесійний бейсбол на позиції аутфілдера.
Розбиті мрії
У 2010 році Денні Альмонте повернувся до Бронкса, де волонтерив як помічник тренера в бейсбольній команді своєї старшої школи. Він повністю втратив віру у те, що колись буде грати в MLB.
Історія Альмонте стала основою для епізоду «Нечесна гра» в юридичному драматичному серіалі «Закон і порядок». Також його згадали в 17-му епізоді 27-го сезону шоу «Saturday Night Live» під час рубрики «Weekend Update». Найбільш докладно той фатальний епізод було висвітлено у короткометражному фільмі ESPN 30 for 30 «Kid Danny» у 2014 році. У цьому документальному фільмі Альмонте критикував як свого тренера, так і батька. Він сказав: «Погано те, що мій тренер Пауліно та мій тато знали, на що йшли. Я б хотів, щоб цього ніколи не сталося. Але це сталося зі мною, і тільки Бог знає, що воно зі мною зробило».
Про ще одну бейсбольну зірку з Бронкса читайте у статті.